ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

рубрики: Законодательство о земле и недвижимости | Просмотров: 3,351
30 декабря 2008

Розділ IV
НАБУТТЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗЕМЛЮ
Глава 19

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами
Стаття 116. Підстави набуття права на землю
1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності таправа користування земельними ділянками із земель державної абокомунальної власності за рішенням органів виконавчої влади абоорганів місцевого самоврядування та державних органів приватизаціїщодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, якіпідлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цимКодексом. { Частина перша статті 116 із змінами, внесеними згідноіз Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V( 489-16 ) від 19.12.2006 }
2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особамиздійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність абонадання їх у користування.
3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянпровадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають укористуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизаціїдержавних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установта організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної ікомунальної власності в межах норм безоплатної приватизації,визначених цим Кодексом.
4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадяну межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз покожному виду використання.
5. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває увласності або у користуванні, провадиться лише після вилучення(викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність
Передача земельних ділянок державної власності у комунальнувласність та земельних ділянок комунальної власності у державнувласність провадиться у порядку, встановленому цим Кодексом дляюридичних осіб.
Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами
1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки,яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідноїрайонної, Київської чи Севастопольської міської державноїадміністрації або сільської, селищної, міської ради замісцезнаходженням земельної ділянки.
2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевогосамоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається умісячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, щопідтверджують розмір земельної ділянки.
3. Громадяни – працівники державних та комунальнихсільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а такожпенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно увласність земельних ділянок, які перебувають у постійномукористуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаютьсяз клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської,селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольськоїміської державної адміністрації.
4. Відповідний орган місцевого самоврядування або органвиконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надаєдозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробкупроекту приватизації земель.
5. Передача земельних ділянок у власність громадянам -працівникам державних та комунальних сільськогосподарськихпідприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їхчисла провадиться після затвердження проекту приватизації земель упорядку, встановленому цим Кодексом.
6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власністьземельної ділянки із земель державної або комунальної власностідля ведення фермерського господарства, ведення особистогоселянського господарства, ведення садівництва, будівництва іобслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва,будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатноїприватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чиСевастопольської міської державної адміністрації або сільської,селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Узаяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
7. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська,селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельноїділянки фермерському господарству – також висновки конкурсноїкомісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власністьнадає дозвіл на розробку проекту її відведення.
8. Проект відведення земельної ділянки розробляється зазамовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи(ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, щообумовлюються угодою сторін.
9. Проект відведення земельної ділянки погоджується зорганом по земельних ресурсах, природоохоронним ісанітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури іохорони культурної спадщини та подається на розгляд відповіднихмісцевої державної адміністрації або органу місцевогосамоврядування. ( Частина дев'ята статті 118 в редакції ЗаконуN 1626-IV ( 1626-15 ) від 18.03.2004 )
10. Районна, Київська чи Севастопольська міська державнаадміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строкрозглядає проект відведення та приймає рішення про передачуземельної ділянки у власність.
11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органумісцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власністьабо залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовомупорядку.
Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)
1. Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервнокористуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не маютьдокументів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельнуділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органумісцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власністьабо надання у користування. Розмір цієї земельної ділянкивстановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
2. Передача земельної ділянки у власність або у користуваннягромадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку,встановленому цим Кодексом.
Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду
1. При переході права власності на будівлю і споруду правовласності на земельну ділянку або її частину може переходити напідставі цивільно-правових угод, а право користування – напідставі договору оренди.
2. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані наорендованій земельній ділянці, право на земельну ділянкувизначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
3. У разі переходу права власності на будинок або йогочастину від однієї особи до іншої за договором довічного утриманняправо на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вонаналежала попередньому власнику.
4. При переході права власності на будівлю та споруду докількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційночасткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше непередбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
5. При переході права власності на будівлю або споруду догромадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власностіземельні ділянки, до них переходить право користування земельноюділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Стаття 121. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам
1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їмземельних ділянок із земель державної або комунальної власності втаких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства – в розміріземельної частки (паю), визначеної для членівсільськогосподарських підприємств, розташованих на територіїсільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерськегосподарство. Якщо на території сільської, селищної, міської радирозташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмірземельної частки (паю) визначається як середній по цихпідприємствах. У разі відсутності сільськогосподарськихпідприємств на території відповідної ради розмір земельної частки(паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства – небільше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – небільше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, вмістах – не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше0,01 гектара.
2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатногромадянину для ведення особистого селянського господарства, можебути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельноїчастки (паю).
Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування
1. Сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки упостійне користування юридичним особам із земель комунальноївласності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
2. Районні, обласні ради надають земельні ділянки у постійнекористування юридичним особам із відповідних земель спільноївласності територіальних громад для всіх потреб.
3. Районні державні адміністрації на їх території надаютьземельні ділянки із земель державної власності у постійнекористування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районногозначення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, передбаченихчастиною сьомою цієї статті; { Пункт "б" частини третьої статті122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 )від 08.02.2006 }
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителівтериторіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень,підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиноюсьомою цієї статті. { Пункт "в" частини третьої статті 122 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 ) від08.02.2006 }
4. Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки наїх території із земель державної власності у постійне користуванняюридичним особам у межах міст обласного значення та за межаминаселених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначенихчастинами третьою, сьомою цієї статті.
5. Київська та Севастопольська міські державні адміністраціїнадають земельні ділянки із земель державної власності у постійнекористування юридичним особам у межах їх територій для всіхпотреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим надає земельніділянки із земель державної власності у постійне користуванняюридичним особам у межах міст республіканського (АвтономноїРеспубліки Крим) значення та за їх межами для всіх потреб, крімвипадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
7. Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земельдержавної власності у постійне користування юридичним особам увипадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.
Стаття 123. Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам
1. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійнекористування здійснюється на підставі рішень органів виконавчоївлади та органів місцевого самоврядування за проектами відведенняцих ділянок.
2. Умови і строки розроблення проектів відведення земельнихділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцемцих робіт відповідно до типового договору. Форма типовогодоговору, нормативи та строки розробки проектів відведенняземельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянкиу постійне користування із земель державної або комунальноївласності, звертається з відповідним клопотанням до районної,Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій абосільської, селищної, міської ради.
4. До клопотання про відведення земельної ділянки додаютьсяматеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цьогоКодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення тамісце розташування.
5. Відповідна районна державна адміністрація або сільська,селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і даєзгоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
6. Проект відведення земельної ділянки погоджується ізземлекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохороннимі санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури таохорони культурної спадщини і після одержання висновку державноїземлевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають,подається до відповідної державної адміністрації або сільської,селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, вмежах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймаютьрішення про надання земельної ділянки.
7. При наданні земельної ділянки у користування обласнимидержавними адміністраціями, Радою міністрів Автономної РеспублікиКрим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські,районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцемрозташування земельної ділянки подають свій висновок відповіднообласній державній адміністрації, Раді міністрів АвтономноїРеспубліки Крим.
8. При наданні земельної ділянки у користування КабінетомМіністрів України Рада міністрів Автономної Республіки Крим,обласні, Київська, Севастопольська міські державні адміністраціїподають свої висновки та проект відведення земельної ділянкицентральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів,який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає їх доКабінету Міністрів України.
9. Відмову органів місцевого самоврядування або органіввиконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування абозалишення клопотання без розгляду в установлений строк може бутиоскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданніземельної ділянки в користування має містити мотивовані поясненняз посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів,затвердженої містобудівної документації та документації ізземлеустрою.
( Стаття 123 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1119-IV( 1119-15 ) від 11.07.2003 )
Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду
1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають удержавній або комунальній власності, здійснюється на підставірішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевогосамоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають увласності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договороморенди між власником земельної ділянки і орендарем.
3. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичнимособам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу підзабудову здійснюється за проектами відведення в порядку,встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Стаття 125. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою
1. Право власності та право постійного користування наземельну ділянку виникає після одержання її власником абокористувачем документа, що посвідчує право власності чи правопостійного користування земельною ділянкою, та його державноїреєстрації.
2. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладеннядоговору оренди і його державної реєстрації.
3. Приступати до використання земельної ділянки довстановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа,що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку
1. Право власності на земельну ділянку і право постійногокористування земельною ділянкою посвідчується державними актами.Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
2. Право оренди землі оформляється договором, якийреєструється відповідно до закону.
Глава 20
Придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод
Стаття 127. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядуванняі державні органи приватизації відповідно до їх повноваженьздійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальноївласності громадянам та юридичним особам, які мають право нанабуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державамвідповідно до цього Кодексу. { Частина перша статті 127 іззмінами, внесеними згідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
2. Продаж земельних ділянок державної та комунальноївласності громадянам та юридичним особам здійснюється наконкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельнихділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що євласністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки,паї), що належать державі. { Частина друга статті 127 із змінами,внесеними згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
Стаття 128. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам
1. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянокдержавної, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти,які підлягають приватизації, та комунальної власності для потреб,визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державнимиадміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим абоорганами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.{ Абзац перший частини першої статті 128 із змінами, внесенимизгідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V( 489-16 ) від 19.12.2006 }
Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, наяких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,здійснюється державними органами приватизації у порядку, щозатверджує Кабінет Міністрів України. { Частину першу статті 128доповнено абзацом другим згідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 )від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
2. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанніземельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) довідповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної,міської ради, або державного органу приватизації. У заявізазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільовепризначення та її розмір. { Абзац перший частини другої статті 128із змінами, внесеними згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від19.12.2006 }
До заяви додається:
а) державний акт на право постійного користування землею абодоговір оренди землі;
б) план земельної ділянки та документ про її надання у разівідсутності державного акта;
в) свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницькоїдіяльності.
( Частина друга статті 128 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 )
3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевадержавна адміністрація або сільська, селищна, міська рада,державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву іприймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову впродажу із зазначенням причин відмови. { Частина третя статті 128із змінами, внесеними згідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
4. Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання(купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні,продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів післярозроблення землевпорядною організацією проекту відведенняземельної ділянки.
5. Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішеннящодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушенасправа про банкрутство або припинення його діяльності.
6. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим,місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міськоїради, державного органу приватизації про продаж земельної ділянкиє підставою для укладання договору купівлі-продажу земельноїділянки. { Частина шоста статті 128 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V( 489-16 ) від 19.12.2006 }
7. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягаєнотаріальному посвідченню. Документ про оплату є підставою длявидачі державного акта на право власності на земельну ділянку таїї державної реєстрації.
8. Вартість земельної ділянки визначається на підставі їїгрошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою,затвердженою Кабінетом Міністрів України.
9. Розрахунки за придбання земельної ділянки можутьздійснюватися з розстроченням.
10. Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бутиоскаржено в суді.
11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянокнесільськогосподарського призначення, що перебувають у державнійвласності, на яких розташовані об'єкти, які підлягаютьприватизації, зараховуються державними органами приватизації додержавного та місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом проДержавний бюджет України. { Статтю 128 доповнено частиноюодинадцятою згідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
Стаття 129. Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам
1. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власностідержави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, якіпідлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичнимособам здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням зВерховною Радою України. { Абзац перший частини першої статті 129із змінами, внесеними згідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
Продаж земельних ділянок, що перебувають у державнійвласності, на яких розташовані об'єкти, які підлягаютьприватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особамздійснюється державними органами приватизації за дорученнямКабінету Міністрів України та за погодженням з Верховною РадоюУкраїни. { Частину першу статті 129 доповнено абзацом другимзгідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V( 489-16 ) від 19.12.2006 }
2. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власностітериторіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичнимособам здійснюється відповідними радами за погодженням з КабінетомМіністрів України.
3. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власностідержави та територіальних громад, іноземним юридичним особамдопускається за умови реєстрації іноземною юридичною особоюпостійного представництва з правом ведення господарськоїдіяльності на території України.
4. Іноземні держави, зацікавлені у придбанні земельнихділянок у власність із земель державної або комунальної власності,подають клопотання до Кабінету Міністрів України.
5. Іноземні юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельнихділянок, подають клопотання до Ради міністрів АвтономноїРеспубліки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міськоїдержавної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, ідержавного органу приватизації. До клопотання додається договіроренди землі, копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичноюособою постійного представництва з правом ведення господарськоїдіяльності на території України. { Частина п'ята статті 129 іззмінами, внесеними згідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
6. Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок здійснюютьсясільськими, селищними, міськими радами після отримання погодженняКабінету Міністрів України.
Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок, на якихрозташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюютьсядержавними органами приватизації після отримання погодженняВерховної Ради України. { Частину шосту статті 129 доповненоабзацом другим згідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення
1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарськогопризначення для ведення товарного сільськогосподарськоговиробництва можуть бути:
а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освітуабо досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденнямтоварного сільськогосподарського виробництва;
б) юридичні особи України, установчими документами якихпередбачено ведення сільськогосподарського виробництва.
2. Переважне право купівлі земельних діляноксільськогосподарського призначення мають громадяни України, якіпостійно проживають на території відповідної місцевої ради, дездійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органимісцевого самоврядування.
Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод
1. Громадяни та юридичні особи України, а також територіальнігромади та держава мають право набувати у власність земельніділянки на підставі міни, дарування, успадкування та іншихцивільно-правових угод.
2. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільногокодексу України ( 1540-06 ) з урахуванням вимог цього Кодексу.
Стаття 132. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки
1. Угоди про перехід права власності на земельні ділянкиукладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.
2. Угоди повинні містити:
а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина,назва юридичної особи);
б) вид угоди;
в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місцярозташування, площі, цільового призначення, складу угідь,правового режиму тощо);
г) документ, що підтверджує право власності на земельнуділянку;
ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельноїділянки;
д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодовикористання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава,оренда, сервітути тощо);
е) договірну ціну;
є) зобов'язання сторін.
3. Угоди про перехід права власності на земельні ділянкивважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.
Стаття 133. Застава земельних ділянок
1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, якіналежать громадянам та юридичним особам на праві власності.
2. Земельна ділянка, яка перебуває у спільній власності, можебути передана у заставу за згодою всіх співвласників.
3. Передача в заставу частини земельної ділянки здійснюєтьсяпісля виділення її в натурі (на місцевості).
4. Заставодержателем земельної ділянки сільськогосподарськогопризначення можуть бути лише банки.
5. Порядок застави земельних ділянок визначається законом.
( Стаття 133 із змінами, внесеними згідно із Законом N 898-IV( 898-15 ) від 05.06.2003 )
Глава 21
Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
Стаття 134. Обов'язковість продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на конкурентних засадах
Земельні ділянки державної або комунальної власності,призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності підзабудову, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельніторги).
Стаття 135. Земельні торги
1. Земельні торги проводяться у формі аукціону або конкурсу.
2. У земельних торгах можуть брати участь громадяни іюридичні особи, які сплатили реєстраційний та гарантійний внески іможуть бути покупцями відповідно до законодавства України.
3. Форма проведення земельних торгів (аукціон або конкурс)визначається власником земельної ділянки, якщо інше не передбаченозаконом.
4. Земельні торги можуть проводитися за рішенням суду.
Стаття 136. Підготовка земельних ділянок для продажу на земельних торгах
1. Органи державної влади або органи місцевогосамоврядування, державні органи приватизації, уповноваженіприймати рішення про відчуження земель, що перебувають у державнійабо комунальній власності, визначають переліки земельних ділянок,призначених для продажу суб'єктам підприємницької діяльності підзабудову, та на яких розташовані об'єкти, які підлягаютьприватизації на земельних торгах. { Частина перша статті 136 іззмінами, внесеними згідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
2. Земельна ділянка, призначена для продажу суб'єктампідприємницької діяльності під забудову, на яких розташованіоб'єкти, які підлягають приватизації на земельних торгах,виставляється на земельні торги після: { Абзац перший частинидругої статті 136 із змінами, внесеними згідно із ЗаконамиN 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від19.12.2006 }
а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)та закріплення їх межовими знаками;
б) виготовлення технічного паспорта земельної ділянки.
3. В технічному паспорті земельної ділянки містятьсявідомості про:
а) розмір земельної ділянки;
б) місце розташування (адресу);
в) належність до державної чи комунальної власності;
г) грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну;
ґ) природний і господарський стан земельної ділянки;
д) цільове призначення земельної ділянки.
4. Положення про технічний паспорт земельної ділянки, якавиставляється на земельні торги, визначається Кабінетом МіністрівУкраїни.
Стаття 137. Оголошення про проведення земельних торгів
1. Земельні торги проводяться не раніше 30 днів з моментуопублікування у пресі офіційної інформації про виставлення наземельні торги земельних ділянок, а також розміщення на такихземельних ділянках рекламних щитів з офіційною інформацією провиставлення на земельні торги земельних ділянок.
2. Офіційна інформація про виставлення земельних ділянок наземельні торги повинна включати відомості про:
а) розмір земельної ділянки;
б) цільове призначення;
в) стартову ціну;
г) місце і час проведення торгів;
ґ) назву та адресу установи, прізвище та посаду, номертелефону особи, у якої можна ознайомитися з технічним паспортомземельної ділянки.
3. Організатором земельних торгів є орган державної влади чиорган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювативідчуження земельної ділянки, призначеної для продажу підзабудову, або державний виконавець відповідно до рішення суду,державний орган приватизації при продажу земельних ділянок, наяких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. Проведенняземельних торгів здійснює юридична особа, яка має дозвіл(ліцензію) на проведення земельних торгів, на підставі договору звідповідним органом державної влади чи органом місцевогосамоврядування. { Частина третя статті 137 із змінами, внесенимизгідно із Законами N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V( 489-16 ) від 19.12.2006 }
4. Організатор земельних торгів має право відмовитися від їхпроведення не пізніше, ніж за 10 днів до їх проведення зобов'язковою публікацією офіційної інформації про скасуванняземельних торгів із зазначенням причини скасування.
5. Земельні торги проводяться у порядку, встановленомузаконом.
Стаття 138. Визнання земельних торгів такими, що не відбулися
Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:
а) відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;
б) якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу застартову ціну земельної ділянки;
в) несплати в установлений термін переможцем земельних торгівналежної суми за придбану земельну ділянку.
Стаття 139. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду
1. У разі звернення стягнення на земельну ділянку, щоперебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельнаділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться уформі аукціону.
2. Звернення стягнення на земельні ділянки, призначені дляведення товарного сільськогосподарського виробництва, допускаєтьсяу випадках, коли у власників таких ділянок відсутнє інше майно, наяке може бути звернене стягнення, якщо інше не запропоновановласником земельної ділянки.
Глава 22
Припинення прав на землю
Стаття 140. Підстави припинення права власності на земельну ділянку
Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:
а) добровільна відмова власника від права на земельнуділянку;
б) смерть власника земельної ділянки за відсутностіспадкоємця;
в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогукредитора;
ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільноїнеобхідності та для суспільних потреб;
д) конфіскація за рішенням суду;
е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами таособами без громадянства у встановлений строк у випадках,визначених цим Кодексом.
Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою
Підставами припинення права користування земельною ділянкоює:
а) добровільна відмова від права користування земельноюділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цимКодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальнихпідприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечатьекологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовимпризначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендноїплати.
Стаття 142. Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою
1. Припинення права власності на земельну ділянку у разідобровільної відмови власника землі на користь держави аботериторіальної громади здійснюється за його заявою до відповідногооргану.
2. Органи виконавчої влади або органи місцевогосамоврядування у разі згоди на одержання права власності наземельну ділянку укладають угоду про передачу права власності наземельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельнуділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державнійреєстрації.
3. Припинення права постійного користування земельноюділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюєтьсяза його заявою до власника земельної ділянки.
4. Власник земельної ділянки на підставі заявиземлекористувача приймає рішення про припинення права користуванняземельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Стаття 143. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку
Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється усудовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовимпризначенням;
б) неусунення допущених порушень законодавства (забрудненняземель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічнимиводами, забруднення земель бактеріально-паразитичними ікарантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненимирослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктівінженерної інфраструктури меліоративних систем, порушеннявстановленого режиму використання земель, що особливоохороняються, а також використання земель способами, які завдаютьшкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівкамиспеціально уповноважених органів виконавчої влади з питаньземельних ресурсів;
в) конфіскації земельної ділянки;
г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільноїнеобхідності та для суспільних потреб;
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку позобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами таособами без громадянства у встановлений строк у випадках,визначених цим Кодексом.
Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства
1. У разі виявлення порушення земельного законодавствадержавний інспектор по використанню та охороні земель складаєпротокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення,вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, якадопустила порушення земельного законодавства, не виконала протягомзазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припиненняпорушення земельного законодавства, державний інспектор повикористанню та охороні земель відповідно до закону накладає натаку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівкупро припинення правопорушення чи усунення його наслідків у30-денний строк.
2. У разі неусунення порушення земельного законодавства у30-денний строк державний інспектор по використанню та охороніземель звертається до відповідного органу виконавчої влади абооргану місцевого самоврядування з клопотанням про припинення правакористування земельною ділянкою.
3. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевогосамоврядування про припинення права користування земельноюділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.
Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності
1. Якщо до особи переходить право власності на земельнуділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, цяділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моментупереходу такого права.
2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягомвстановленого строку не відчужена, така ділянка підлягаєпримусовому відчуженню за рішенням суду.
3. Особа, до якої переходить право власності на земельнуділянку і яка не може набути право власності на землю, має правоотримати її в оренду.
Стаття 146. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядуваннявідповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом, мають правовикупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян таюридичних осіб, для таких суспільних потреб:
а) під будівлі і споруди органів державної влади та органівмісцевого самоврядування;
б) під будівлі, споруди та інші виробничі об'єкти державноїта комунальної власності;
в) під об'єкти природно-заповідного та іншогоприродоохоронного призначення;
г) оборони та національної безпеки;
ґ) під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів таоб'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг,газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів,нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);
д) під розміщення дипломатичних та прирівняних до нихпредставництв іноземних держав та міжнародних організацій;
е) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об'єктизагального користування, необхідні для обслуговування населення.
2. Власник земельної ділянки не пізніше, ніж за один рік домайбутнього викупу має бути письмово попереджений органом, якийприймає рішення про її викуп.
3. Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою їївласника. Вартість земельної ділянки встановлюється відповідно догрошової та експертної оцінки земель, яка проводиться заметодикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
4. Якщо власник земельної ділянки не згоден з викупноювартістю, питання вирішується в судовому порядку.
Стаття 147. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
1. У разі введення воєнного або надзвичайного стану земельніділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб,можуть бути відчужені (вилучені) з мотивів суспільної необхідностіу порядку, встановленому законом.
2. Припинення права власності на земельну ділянку у такихвипадках здійснюється за умови повного відшкодування її вартості.
3. Особа, у якої була примусово відчужена земельна ділянка,після припинення дії обставин, у зв'язку з якими було проведенопримусове відчуження, має право вимагати повернення цієї земельноїділянки.
4. У разі неможливості повернення примусово відчуженоїземельної ділянки власнику за його бажанням надається іншаземельна ділянка.
Стаття 148. Конфіскація земельної ділянки
Земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішеннямсуду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок
1. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земельдержавної та комунальної власності, можуть вилучатися длясуспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади таорганів місцевого самоврядування.
2. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодоюземлекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України,Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державнихадміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їхповноважень. ( Додатково див. частину четверту статті 75 ЗаконуN 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
3. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянкикомунальної власності відповідних територіальних громад, якіперебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крімособливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними зурахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районніради вилучають земельні ділянки спільної власності відповіднихтериторіальних громад, які перебувають у постійному користуванні,для всіх потреб.
5. Районні державні адміністрації на їх території вилучаютьземельні ділянки державної власності, які перебувають у постійномукористуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіхпотреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, визначенихчастиною дев'ятою цієї статті; { Пункт "б" частини п'ятої статті149 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 )від 08.02.2006 }
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителівтериторіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємствторгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієїстатті. { Пункт "в" частини п'ятої статті 149 із змінами,внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
6. Обласні державні адміністрації на їх території вилучаютьземельні ділянки державної власності, які перебувають у постійномукористуванні, в межах міст обласного значення та за межаминаселених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначенихчастинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.
7. Київська, Севастопольська міські державні адміністраціївилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають упостійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб,крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.
8. Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельніділянки державної власності, які перебувають у постійномукористуванні, в межах міст республіканського (АвтономноїРеспубліки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіхпотреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієїстатті.
9. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянкидержавної власності, які перебувають у постійному користуванні, -ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб,ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а такожземельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційногопризначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою – восьмоюцієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.{ Частина дев'ята статті 149 в редакції Закону N 3404-IV( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
10. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельноїділянки питання вирішується в судовому порядку.
Стаття 150. Особливо цінні землі та порядок їх вилучення
1. До особливо цінних земель відносяться: чорноземинееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземнінезасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзоленіта чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісовіта дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолистісуглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більшеодного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунтиПівденного узбережжя Криму; дернові глибокі ґрунти Закарпаття;землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальнихзакладів; землі природно-заповідного фонду; земліісторико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земельдля несільськогосподарських потреб не допускається, за виняткомвипадків, визначених частиною другою цієї статті.
2. Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають удержавній або комунальній власності, можуть вилучатися(викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавногозначення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів,осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла,об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газовихсвердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, запостановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідноїмісцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельноїділянки погоджується Верховною Радою України.
3. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянокособливо цінних земель, що перебувають у власності громадян іюридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданнямВерховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської іСевастопольської міських рад.
Стаття 151. Порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок
1. Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельнихділянок, зобов'язані до початку проектування погодити ізвласниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними,міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрівАвтономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України іВерховною Радою України місце розташування об'єкта, розмірземельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуваннямкомплексного розвитку території, який би забезпечував нормальнефункціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіхоб'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
2. Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктівпроводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні.Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядуваннязобов'язані в порядку, визначеному законодавством України,надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенніземельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктіввідповідно до затвердженої містобудівної документації тадокументації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок длярозміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
3. Погодження місць розташування об'єктів, розмірівпередбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їхвідведення провадиться відповідними сільськими, селищними,міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрівАвтономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповіднодо їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також ВерховноюРадою України.
4. Погодження місць розташування об'єктів на особливо ціннихземлях, а також місць розташування об'єктів власності іншихдержав, міжнародних організацій провадиться Верховною РадоюУкраїни.
5. Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельнихділянок, звертаються з клопотанням про погодження місцьрозташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міськоїради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів,вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаютьсядо Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної,Севастопольської міської державної адміністрації.
6. До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки.
7. Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцевадержавна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядаєклопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє йогоразом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієїстатті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних,територіальних органів виконавчої влади з питань лісовогогосподарства і санітарно-епідеміологічних органів, органівмістобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотаннянадають свої висновки відповідній сільській, селищній, міськійраді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуваннямодержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення пропогодження місця розташування того об'єкта, під який мають правосамостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення провідмову.
{ Частина сьома статті 151 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
( Частину восьму статті 151 виключено на підставі ЗаконуN 1119-IV ( 1119-15 ) від 11.07.2003 )
9. Якщо погодження місця розташування об'єкта провадитьсярайонною, обласною державною адміністрацією, Радою міністрівАвтономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України, ВерховноюРадою України, сільська, селищна, міська рада готує свій висновокі подає матеріали на погодження до Верховної Ради АвтономноїРеспубліки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської,районної ради або районної, Київської чи Севастопольської міськоїдержавної адміністрації.
10. Районна державна адміністрація розглядає у місячний строкматеріали погодження місця розташування об'єкта, під який маєправо вилучати земельну ділянку, або подає свій висновок до Радиміністрів Автономної Республіки Крим, обласної державноїадміністрації.
11. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласнадержавна адміністрація розглядають подані матеріали і погоджуютьмісце розташування об'єкта, під який мають право вилучати земельнуділянку.
12. Матеріали погодження місця розташування об'єкта, щопровадиться Кабінетом Міністрів України, подаються Радою міністрівАвтономної Республіки Крим, обласною, Київською чиСевастопольською міською державною адміністрацією із своїмвисновком центральному органу виконавчої влади по земельнихресурсах, який розглядає ці матеріали і у місячний строк подаєсвої пропозиції до Кабінету Міністрів України.
13. Кабінет Міністрів України розглядає ці матеріали іприймає відповідне рішення, а з питань, що погоджуються ВерховноюРадою України, подає їй свої пропозиції.
14. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні,Київська і Севастопольська міські ради подають до Верховної РадиУкраїни пропозиції щодо вилучення особливо цінних земель із земелькомунальної власності.
15. Матеріали погодження місця розташування об'єкта повиннівключати: викопіювання з генерального плану або іншоїмістобудівної документації населеного пункту, копію плануземельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єктаіз зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити.Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається,та умови її відведення.
16. У разі відмови власника землі або землекористувача,сільської, селищної, міської ради, органів державної влади упогодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються усудовому порядку.
17. У разі задоволення позову щодо оскарження відмовивласника землі або землекористувача, сільської, селищної міськоїради, органів державної влади у погодженні місця розташуванняоб'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведенняземельної ділянки.
( Стаття 151 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV( 762-15 ) від 15.05.2003, N 1119-IV ( 1119-15 ) від 11.07.2003 )

Страницы:

Обсудить на форуме >>

ВКонтакте
FaceBook
Наш домик
Ответить

Другие статьи из раздела: Законодательство о земле и недвижимости