Закон України Про плату за землю

рубрики: Законодательство о земле и недвижимости | Просмотров: 3,420
28 декабря 2008

Не справляється плата за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених статтею 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур; за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень; за землі кладовищ; за землі дитячих санаторно-курортних, фізкультурно-спортивних та оздоровчих закладів України; за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України , інвалідів I і II груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. ( Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами N 756-IV від 15.05.2003, N 2505-IV від 25.03.2005 )

( Дію частини третьої статті 12 зупинено на 2004 рік в частині надання права Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, селищним та сільським радам встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку, крім випадків надання зазначених пільг підприємствам, які виконують роботи із життєзабезпечення відповідної території, комунальним підприємствам згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 ) Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.
 

Якщо право на пільгу в платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено це право.
 

Якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
 

( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами N 403-XIV від 15.01.99, N 515-XIV від 18.03.99, N 722-XIV від 03.06.99, N 971-XIV від 15.07.99, N 973-XIV від 15.07.99, N 1278-XIV від 03.12.99, N 1559-III (від 16.03.2000, N 1715-III від 11.05.2000, N 1953-III від 14.09.2000, N 1991-III від 21.09.2000, N 2199-III від 21.12.2000, N 2323-III від 22.03.2001, N 3065-III від 07.02.2002, N 40-IV від 04.07.2002, N 380-IV від 26.12.2002, N 1344-IV від 27.11.2003, N 1911-IV від 29.06.2004, N 2285-IV від 23.12.2004 )
 

Розділ 6

ОБЧИСЛЕННЯ І СТРОКИ СПЛАТИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ ТА ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ДЕРЖАВНОЇ І КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ВІД ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ
 

( Назва розділу 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
Стаття 13. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, – договір оренди такої земельної ділянки.
( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )

Стаття 14. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. ( Частина перша статті 14 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
 

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним. ( Частина друга статті 14 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
 

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу. ( Частина третя статті 14 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
 

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

Стаття 15. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. ( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
 

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. ( Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )

Стаття 16. Облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.
( Стаття 16 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )

Стаття 17. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. ( Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2271-III від 08.02.2001; дію частини першої статті 17 зупинено на 2000 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 1458-III від 17.02.2000; дію частини першої статті 17 зупинено на 2001 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000; дію частини першої статті 17 зупинено на 2002 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001; дію частини першої статті 17 зупинено на 2003 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002; дію частини першої статті 17 зупинено на 2004 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003; дію частини першої статті 17 зупинено на 2005 рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
 

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. ( Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
 

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада. ( Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
 

Надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік.
 

Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками – протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками. ( Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )

Стаття 18. Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.
Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.

Стаття 19. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
 

( Дію статті 19 зупинено на 2000 рік в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди згідно із Законом N 1458-III від 17.02.2000; дію статті 19 зупинено на 2001 рік в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000; дію статті 19 зупинено на 2002 рік в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001; дію статті 19 зупинено на 2003 рік в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002; дію статті 19 зупинено на 2004 рік в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003; дію статті 19 зупинено на 2005 рік в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )

Стаття 20. Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
( Дію статті 20 зупинено на 2000 рік згідно із Законом N 1458-III від 17.02.2000; дію статті 20 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000; дію статті 20 зупинено на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001; дію статті 20 зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002; дію статті 20 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003; в редакції Закону N 1377-IV від 11.12.2003; дію статті 20 зупинено на 2005 рік згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
 

( Статтю 21 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
{ Дію статті 22 зупинено на 2008 рік згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 } { Дію статті 22 зупинено на 2007 рік згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006 } { Дію статті 22 зупинено на 2006 рік згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 } { Дію статті 22 зупинено на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005 } { Дію статті 22 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 } { Дію статті 22 зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002 } { Дію статті 22 зупинено на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001 } { Дію статті 22 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000 } { Дію статті 22 зупинено на 2000 рік згідно із Законом N 1458-III від 17.02.2000 }

Стаття 22. Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у статті 20 цього Закону, використовуються виключно для таких цілей:

 - фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів;
 

 -ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель;
створення земельного інноваційного фонду;

-відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості;
 

-економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель,

 -підвищення родючості грунтів і продуктивності земель лісового фонду;
 

 -надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини;
 

-проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документації і розвитку інфраструктури населених пунктів.
 

Кошти від земельного податку, що централізуються, спрямовуються на розробку і виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості грунтів, на відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних із господарюванням на землях гіршої якості, охорону земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами, розвиток загальнодержавної та регіональної інфраструктури, ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель, а також проведення земельної реформи.
За нецільове використання коштів, що надходять від земельного податку у відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф в розмірі 100 відсотків використаних сум, які надходять до Державного бюджету України на цілі, зазначені в частині першій цієї статті.
 

Страницы:

Обсудить на форуме >>

ВКонтакте
FaceBook
Наш домик
Ответить

Другие статьи из раздела: Законодательство о земле и недвижимости